¶.М. ГрицюкМОТИВАЦ¶ЙНИЙ ПРОСТ¶Р ПРОФЕС¶ЙНО· СОЦ¶АЛ¶ЗАЦ¶· МАЙБУТН¶Х ФАХ¶ВЦ¶В-ПСИХОЛОö Останнм часом проблема професйно соцалзац особистост все частше приверта увагу науковцв, серед усх актуальних аспектв вивчення професйно свдомост фахвцв залишаться аспект мотивацйних детермнант професоналзац особистост. Поясненням тако науково ситуац дослдження проблеми слугу системоутворюючий методологчний статус мотивацйно сфери фахвця на усх його етапах професйного становлення. Проблема вивчення мотивацйного простору професйно реалзац майбутнх фахвцв-психологв одню з найпопулярнших серед них. На фон снуючих наукових доробок у вивченн ц проблеми [2; 4; 8; 10 та н.], спробумо презентувати ще один емпричний матерал, який на нашу думку, доповнить зазначений напрямок. Говорячи про професйну соцалзацю, вдразу зазначимо, що це динамчний процес входження ндивда в професйне середовище (засвоння професйного досвду, оволодння стандартами цнностями професйного спвтовариства) активно реалзац накопичуваного професйного досвду, що припуска безперервний професйний саморозвиток та самовдосконалення. В процес професйно соцалзац передбачаться особистсна активнсть, оскльки взамодя та вплив на систему соцальних зв'язкв та вдносин вимага прийняття певного ршення включа в себе набр характеристик, як-от: цлеутворення, моблзаця суб'кта дяльност, побудова стратегй дяльност. А це в свою чергу, вимага удосконалення знань, уявлень про профес, змну рвня домагань, мотивац. Усе це да змогу припустити, що саме особистсть з сформованою “Я-концепцю” розвинутою мотивацйно-когнтивною характеристикою зможе успшнше засвоти професйну соцалзацю. Найчастше в цьому контекст говорять про мотивацйн утворення особистост, як розглядаються як фундамент, який лежить в основ бльш високих рвнв особистост, що значною мрою зумовлю основну спрямовансть спочатку неусвдомлених схильностей, а потм свдомого вибору людини, який вплине на долю соцальну активнсть особистост [5]. Обравши для себе професю психолога, ндивд повинен розумти, як саме завдання ставить перед ним дана професя, як перспективи вона вдкрива перед ним в майбутньому. Передусм, говорячи про конкретний вид професйно дяльност, ми видлямо так умови успшно дяльност психолога. По-перше, це зовншн умови, у яких перебга професйна дяльнсть. До них належить характер суспльно-полтичних вдносин, характер поглядв суспльства на цннсть людини, на мсце в процес суспльного виробництва, , безумовно, умови та органзаця професйно дяльност, включаючи й пдготовку спецалста. По-друге, внутршн, психологчн умови. Для того щоб дяльнсть стала стабльно успшною, необхдн певн психологчн властивост або психологчна схильнсть особистост до професйно дяльност. Питання характеристики профес психолога спираться на вдповдну професограмму, в якй чтко визначаються квалфкацйн та освтн характеристики фахвця обумовлються програма його пдготовки. Психолог у будь-якй сфер соцально практики викону специфчн функц, а вдповдно вн повинен володти певною системою знань та умнь. Зокрема, психолог повинен володти дослдницькими вмннями (знаходити найбльш ефективн засоби виршення психологчних задач), нтерактивно - комункативними (оволодвати нновацйним стилем професйно дяльност та гуманним ставленням до людини), а також дидактичними та проектувальними [2]. До людини, яка прагне стати професйним психологом висуваться система вимог, яка мстить у соб два визначальн компоненти. А саме, це вимоги як до фахвця, але не менш визначальними вимоги до його особистост [6 ]. Враховуючи модель особистост психолога, запропоновану В.Г. Панком та Н.В. Чепелвою, при прогнозуванн успшност дяльност майбутнього фахвця-психолога слд звернути увагу на так складов його особистостУ фзичний стан; психчне здоров'я; нтелект, система механзмв особистсно регуляц та емоцйно витривалост; особливост мотивацйно сфери [8]. Професйне самовизначення як усвдомлення людиною не тльки рвня розвитку свох професйних здбностей та структури професйних нтересв мотивв, але й як усвдомлення вдповдност тим вимогам, як ставить перед нею дяльнсть, да змогу стверджувати, що переживання ц вдповдност можна розглядати як почуття задоволеност обраною професю. Це свордний критеральний показник професйно соцалзац особистост. В план мотивацйно-смислово регуляц важливим вивчення еталонно модел особистсно професйно структури професонала. Спвставлення образу “Я-професйного” “образу професонала”, оцнка х неузгодження, прагнення вироблення стратегй наближення до еталонно модел свдчить про високий рвень професйно дентифкац. Уявлення особистост про себе як про професонала, рвень дентифкац образу Я з образом професонала ндикатором мотивацйно сфери особистост, що обумовлю ставлення до професйно дяльност. Межа професйних особистсних якостей професонала об'дну х та робить взамозалежними. Такий професйно-особистсний комплекс якостей критерм професйно придатност. Слд вдмтити, що особистсн якост фахвця часто виходять на перший план по вдношенню до професйних, тому з метою дотримання принципв професйно дяльност людин часто доводиться докладати зусиль для змни власного життя. Це специфчна робота внутршнього саморозвитку, яка передбача сформовансть вдповдного свтогляду, вироблення комплексу морально-етичних якостей, що робить можливим здйснення загальнолюдських деалв на конкретному особистому приклад , вдповдно, передачу цих моделей поведнки ншим людям. Все це створю специфчн умови для тсного взамозв'язку особистсного професйного в практичнй дяльност робить можливим для творчий пошук найбльш оптимального спввдношення цих сторн життя фахвця для досягнення максимально його ефективност в кожнй з них. Основу мотивацйно сфери фахвця-психолога повинна складати гуманстична спрямовансть особистост. В це поняття вкладаться деклька особистсних якостей та рис, в основному мотивацйно та свтоглядно природиУ альтрустичн позиц, рол, установки у мжособистсному сплкуванн, високий рвень мотивац до профес, переважання пзнавальних, альтрустичних, емпатичних мотивв у робот, готовнсть до ц роботи та нацленсть на позитивний результат. Мотивацйна пдструктура особистост психолога передбача сформовану позитивну мотивацю до професйно дяльност, до надання психологчно допомоги, прийняття себе та нших. Базовою особистсною якстю на цьому рвн далогзм, що включа далогчну готовнсть, безумовне прийняття ншого, особистсну рефлексю, розвинену систему особистсних смислв, орнтовансть на досягнення взаморозумння. Оскльки професя психолога належить до професй типу “людина - людина”, то вдповдно домнуючого значення набува узагальнене ставлення особистост та система цннсних орнтацй. Професйно важливими якостями для ц профес товариськсть, емоцйна стйксть, комункативн та органзаторськ здбност, справедливсть, розподл уваги, доброзичливсть, умння володти собою, емпатя, рефлекся [3]. Розглядаючи питання про професйно необхдн якост психолога, важливо виходити з успшност його професйно дяльност. Саме вони визначатимуть мету, змст, тривалсть та форму його професйно пдготовки. Професйну дяльнсть спецалста взагал дяльнсть психолога зокрема можна вважати за успшну, якщо психолог як особистсть волод: - мотивацю досягнення успху; - позитивним уявленням про образ Я; - когнтивною позицю щодо успху або неуспху, що забезпечу збереження контролю за ходом професйно ситуац. ¶нтегративною психологчною детермнантою, яка визнача успшнсть професйно дяльност психолога, потреба в самоактуалзац, що визнача рвень особистсно зрлост. Як уже зазначалось, ядром дяльност психолога сплкування, яке розгортаться у вигляд комункац, нтеракц та перцепц. Ефективнсть у робот буде спостергатись тод, коли фахвець проявля щирий нтерес до людей, хнього способу життя, емоцй, думок, залежить вд вмння добирати правильн слова й тон, як забезпечують встановлення необхдного контакту, вмння слухати, терпння [4]. Отже, талант сплкування найнеобхдншою здатнстю для професйно реалзац психолога. Адже саме в процес сплкування психолог визнача як змни в поведнц людини, так впливи психолога на цю поведнку, здйсню соцальну фасилтацю. Люди, як мають висок показники у соцальнй фасилтац, схильн мають здбност в сфер психолог [10]. В цлому в процес сплкування психолог повинен виявляти так якост, як здатнсть до емпат (головним бажання, готовнсть, здатнсть людини психологчно вдчувати розумти ншу людину), вдкритсть, вияв турботи про ншого, доброзичливсть, вмння вибирати збергати оптимальну психологчну дистанцю [6]. Аналзуючи мотиви трудово дяльност в цлому, та мотиви дяльност психолога можна побачити всю х рзномантнсть, опис цих мотивв починаться з прагматичних (необхднсть в матеральному забезпеченн) закнчуться отриманням задоволення вд прац. Рзномантнсть та вдмннсть цих мотивв свдчить про комплексну природу цього утворення, що забезпечу ндивдуально - особистсн варанти прац, а також специфку продуктв [1]. У систем вдносин особистост ставлення до прац загалом до конкретно професйно дяльност, до сво спецальност, до свого робочого посту, нарешт, до професйного завдання, яке викону, суттво визнача успшнсть дяльност. Таке ставлення ма сво виршення в мотивах дяльност, пд якими розумють психологчн причини, як визначають цлеспрямован д людини. На вдмну вд властивостей особистост, мотиви характеризують окреме мнливе ставлення людини до явищ зовншнього свту [6]. Будь-яку форму поведнки можна пояснити як внутршнми, так зовншнми причинами. У першому випадку як висхдний кнцевий пункт пояснення психологчн властивост суб'кта поведнки, а у другому - зовншн умови й обставини його професйно дяльност. У першому випадку йдеться про мотиви, потреби, цл, намри, бажання, нтереси тощо, у другому - про стимули, як випливають з професйно ситуац, що склалася. ¶нколи вс психологчн фактори, як йдуть вд працвника визначають його поведнку, називають особистсними диспозицями. Тод визначають диспозицйну та ситуативну мотивацю, як незалежними. Диспозиц можуть актуалзовуватись пд впливом вдповдно ситуац навпаки, активзаця вдповдних диспозицй (мотивв, потреб) приводить до змни ситуац, точнше сприймання суб'ктом. З огляду на це треба визначити ситуацю не фзично, а психологчно, оскльки вона передаться суб'ктов в його сприйманнях переживаннях [11]. Мотиваця поясню цлеспрямовансть д, органзовансть стйксть цлсно дяльност, спрямовансть на досягнення певно мети. А мотив - це те, що належить самому суб'ктов поведнки, ставши його стйкою особистсною властивстю, яка з середини спонука до виконання вдповдних дй. Чим бльше у працвника рзномантних мотивв, потреб цлей, тим бльше розвинутою його мотивацйна сфера [1]. Зокрема, в однй з останнх робт Л.¶.Собчик, представлен так види мотивв, як проявляються в трудовй дяльност, як-от: мотиви афляц, мотиви страху вдторгнення, альтрустичний мотив, мотив досягнення успху та уникнення невдач [9]. Крм того, саме сформовансть мотивацйно сфери да можливсть особистост зробити правильний, усвдомлений професйний вибр, а усвдомлений означа вмотивований. Вдмчено, що мотиви мають здатнсть змнюватись мають динамчний характерах рархя визначаться соцальними та економчними змнами в житт суспльства, культури та суспльства, груповими усвдомленнями та поведнкою. В свою чергу рархя мотивв визнача життвий шлях людини сама результатом взамодй ндивдуально-типологчних властивостей особистост та соцальних стосункв з навколишнм свтом. ¶рархчна будова мотивацйно системи людини лежить не лише в основ актуальност вибору та формуванн цлей та постановки задач професйно дяльност, у вибор засобв х досягнення, але й визнача спосб професйно адаптац та стиль професйно дяльност [1]. Дослдження показали, що снують деклька груп мотивв вибору професУ соцальн, моральн, естетичн, пзнавальн, творч, матеральн, мотиви престижу та н. Класично мотиви вибору профес квалфкують за типами професйно мотивац, видляють: домнантний тип (стйкий нтерес до профес), ситуативний тип професйно мотивац (вплив життвих обставин, як не завжди спввдносяться з нтересами особистост) конформстський (або сугестивний) тип професйно мотивац (вплив з сторони найближчого соцального оточення) [3]. В цлому, говорячи про мотивацю професйно дяльност, неможна обйти проблему саморозвитку та самореалзац, яка значущою у багатьох сучасних концепцях розвитку людини. Актуальна потреба саморозвитку, прагнення до самовдосконалення цнними вже сам по соб. Вони показником особистсно зрлост та одночасно умовою досягнення. Постйне прагнення до саморозвитку не лише приносить закрплю успх у професйнй дяльност, але й сприя професйному довголттю особистост [1
Мотивацйний простр професйно соцалзац майбутнх фахвцв-психологв
Мотивацйний простр професйно соцалзац майбутнх фахвцв-психологв
Мотивацйний простр професйно соцалзац майбутнх фахвцв-психологв - VuzLib.com
Комментариев нет:
Отправить комментарий